Відкриваймо справжнього Шевченка!
Сьогодні, 9 березня, День народження Тараса Григоровича Шевченка - борця за долю й щастя звичайної людини, українця з великим баченням. Нехай святиться вічністю ім’я твоє, Тарасе! Твоя Україна про тебе, батьку, пам’ятає! І тобі, Кобзарю, подяку складаємо за вірші та пісні, за муки творчості безцінні, за малярські картини. Твою спадщину важко переоцінити, бо вона безсмертна, як безсмертний ти, Пророче!
Неосвічений кріпак, який не вчився навіть у звичайній школі. Змучений старий дідуган, у кудлатій шапці й кожусі. Такий образ Шевченка нав'язала нам 70-річна радянська пропаганда.
Та кожен українець МУСИТЬ знати, ким був насправді наш Тарас Шевченко.
- Він був академіком Імператорської академії мистецтв у Петербурзі!
- Він створив понад 1300 картин, пейзажів і гравюр.
- Був обдарованим скульптором.
- Він викладав живопис у Київському університеті.
- Він був успішним і затребуваним художником-портретистом. Замовити в Шевченка портрет (свій чи членів родини) мали за честь діячі культури, найшанованіші люди й представники найвищої знаті.
- Елегантно і зі смаком одягався, але ніколи не соромився свого походження.
- Він зустрічався й товаришував з найвидатнішими людьми своєї епохи.
- Харизматичний, ерудований, талановитий оповідач, любитель пожартувати, він був «зіркою» культурного товариства Петербурга та Києва.
- Він вільно володів іноземними - польською, французькою, німецькою, російською - мовами.
Тарас Григорович Шевченко - духовний батько сучасного українського народу. Говорячи про його життя, його вірші, я впевнена, що одна згадка про нашого Кобзаря спроможна підняти і облагородити душу і хоча б на мить відірвати нас від життєвих дрібниць. Але… В нашій країні зараз триває жорстока і кровопролитна війна… Російсько-українська війна…І для мене колишній світ рухнув. Усе стало неважливим… Одне є важливим – Перемога над лютим ворогом!
Ти закликав, Тарасе, нас Україну любити! Любити її «во врем’я люте, в останню тяжкую минуту», бо сам її любив. За неї й душу згоден був згубити.
Хочеться вклонитися кожному Герою, який сьогодні на війні. Молюсь за кожного солдата і прошу усім їм опіки Божої. Повертайтеся в рідний дім живими, дорогі наші захисники!
Тарас Шевченко також був солдатом. Деякі біографічні факти свідчать, що «незважаючи на те, що він був якийсь зосереджений у собі, ніби відлюдькуватий, але разом з тим симпатичний, і всі його любили; та найбільше любили його солдати»; «Шевченко не відділяв себе від солдатського середовища і жив із солдатами по-братськи, просто. Солдатам це подобалося тим більше, що вони відчували в ньому культурну людину, співчували його невідповідному становищу і за його людське до них ставлення платили йому тим, що в його присутності не проявляли ні солдатського цинізму, ні взагалі казарменних вихваток…»
Пропоную згадати Тарасові думки, що актуальні і нині...
- Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте. В останню, тяжкую минуту за неї Господа моліть.
- Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають.
- Благо тобі, друже-брате, як є в тебе хата. Благо тобі, як у хаті є з ким розмовляти. Хоч дитина немовляща, і воно вгадає твої думи веселії…
- Бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають.
- Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!
- Борітеся — поборете. Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!
- В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
- Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.
- Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.
- І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі.
Ми хочемо завершити цю російсько-українську війну беззаперечною перемогою України, оплакати всіх загиблих та знову дихати вільно.
Слава Україні! Героям Слава!
Прийде перемога і згине навіки
Ворожий народ. Безіменний, безликий.
Гонимий він світом буде звідусюди.
І з часом, такого народу не буде.
Бо хто йде з війною на вільну країну
Той сам від ненависті своєї загине..!
Галина Грицюк – вчителька української мови і літератури Пляшевського ліцею